У Луцьку 25 серпня презентували літні вольєри для бездомних тварин, розраховані для понад сотні собак, які чекають на нових відповідальних і турботливих господарів.
Зимові площі планують відкрити ближче до холодів. Нині волонтери, що працюють у притулку, сподіваються на допомогу у вигляді «робочих рук» для годівлі тварин, харчів та запрошують у гості людей, які хочуть мати в домі тварину.
Голова волинського товариства захисту тварин Дана Новарчук каже, що нині у вольєрах 120 собак. 10% з них після стерилізації повертаються на колишнє місце проживання. Решта, де жителі виступають проти сусідства з ними, залишаються жити у притулку до того моменту, поки не знайдеться господар.
Хоча міська влада на відкриття притулку не прибула, однак останню позицію влади щодо безпритульних тварин висловив міський голова
Микола Романюк. Нагадаємо, що він
рекомендував підготувати департаменту ЖКГ проект рішення для депутатського корпусу, аби дозволити гуманну евтаназію тварин.
Натомість на відкриття за адресою Мамсурова, 9, прибули голови громадських організацій захисту тварин з інших міст, аби поділитися досвідом своєї боротьби з безпритульними собаками та котами.
Усі представники кажуть, що діють за такою схемою: тварин відловлюють, стерилізують і повертають на колишнє місце.
Одеський сценарій
Тетяна Волошина з Одеси розповідає, що їх місто почало працювати з безпритульними собаками у 2005 році. Фінансово допомогли німецькі зоозахисні організації. Першими кроками стала передача функцій гицелів житлово-комунальних контор відділу екології та створення служби відлову тварин, яка фінансується з місцевої казни.
Необхідність повернення чотирилапих на колишню територію Волошина пояснює тим, що на їх територію прийдуть собаки, які живуть за межами міста. Вони в свою чергу є небезпечними і можуть розносити хвороби.
«В нас немає цуценят на вулицях... Страшних собак немає. Всі відгодовані, товсті і ліниві, бо не шукають собі поживи, їх підгодовують одесити. Кількість покусів зменшилася», - резюмує Волошина.
Львівські граблі
У Львові, за словами голови тамтешньої організації захисту тварин Андрія Курича, до проблеми вбивства бродячих собак прислухалися тоді, коли чиновникам наочно показали шкури вбитих собак. Їх знімали з тварин гицелі, щоб засвідчити пророблену роботу.
І хоча нині в міста Лева є певні фінансові й організаційні труднощі з роботою притулку та стерилізацією, однак таку схему роботи вважають найбільш прийнятною. Хоча Курич каже, що були нарікання і супротив жителів проти повернення тварин після стерилізації. Часом боротьба з тваринами доходила до абсурду.
«Коли був прямий ефір з начальником департаменту ЖКГ львівської ради, подзвонила одна жіночка і дуже нарікала: чому влада нічого не робить з голубами? Мовляв, їх так багато в місті і вони гадять», - каже захисник тварин.
Тернопільський креатив
Помічник голова захисту тварин у Тернопільській області Сергій Ременюкрозповідає, що їх притулку всього два роки і поки кардинальними результатами похвалитися важко. Аби прийшли видимі зміни, необхідно 4-5 років.
Тернопільський притулок розрахований на 50-60 собак. Тварин привозять, стерилізують і випускають. Собакам як помітки ставлять на вуха кліпси. У місті функціонує служба відлову тварин, яка фінансується із тернопільського бюджету, а от програма боротьби з безпритульними собаками хоч і затверджена, коштів не отримує.
«Аби збирати кошти, ми робимо різні акції. Наприклад, ставимо такий собі Ноїв ковчег. Люди кидають гроші і дають якісь матеріальні речі», - каже Ременюк.
Італійська жорсткість
Представниця італійського міста Санта Кроче суль Арно, що за розмірами приблизно таке, як Ківерці, Валентина Громова каже, що проблема з бродячими псами є у Європі, хоча тут нею займаються давно.
Усім тваринам при першому поході до ветеринара або купівлі в тіло вжилюють чіпи. Такий пристрій дозволяє господарям знайти втрачену тварину або покарати тих, хто собаку викинув. Громова каже, що в Італії дуже суворі закони щодо відповідальності за тварин. Справа може дійти навіть до суду.
Вигулювати собак у Санта Кроче суль Арно можна лише з мішечком і совком у спеціальних парках. Вигул в інших місцях карається штрафом. Потомственно безпритульних собак тут стерилізують і відвозять на місце проживання. З фінансуванням притулків і стерилізацією в італійців проблем немає.
«Якщо приватне підприємство переводить кошти громадській організації на утримання тварин, або допомогу дітям-сиротам, або на інші подібні призначення, то воно має менший податок на прибуток з виробництва. І таким чином, якщо ви звернетеся до підприємств – жодне вам не відмовить у допомозі», - каже Громова.
